Civil society in Ukraine mobilise to respond to COVID-19, defuse tensions


A vibrant civil society is crucial in times of crisis, both for providing emergency services and building social cohesion while doing so, writes Inna Topal from International Alert in Ukraine.

People wearing protective masks as a preventive measure against COVID-19 during a march in Ukraine.
People wearing protective masks as a preventive measure against COVID-19 during a march in Ukraine © SOPA Images Limited/Alamy

The ongoing lockdown introduced in Ukraine in mid-March 2020 to fight the spread of COVID-19 virus turned out to be a stress test for the Ukrainian government, both at the national and local levels.

In most cases, the lockdown demonstrated the inability of authorities to provide basic services, such as access to healthcare and education, administrative services, and anti-crisis interventions to protect businesses and workers’ rights. Meanwhile, a lack of sufficient objective information about the pandemic not only exacerbated existing tensions, such as those between ethnic groups or between internally displaced people (IDPs) and host communities, but also created new ones.

International Alert’s partners in various parts of the country report increased tensions between citizens and local authorities, centred around the inability of the state to provide basic services or protect the most vulnerable. The most acute protests and areas of tension have been in the agricultural sector, as quarantine restrictions have disrupted the livelihoods of low-income informal sector workers, while the closure of markets meant that small-scale producers were unable to sell perishable goods. Aggression towards healthcare workers and education workers has also been reported, as both sectors struggle to adapt to the demands of the pandemic and lockdown measures, as well as negative attitudes towards and even attacks against workers returning from abroad who are perceived to have ‘brought the virus into the country’. Many of these workers are men, who have now switched roles from family providers to dependents.

At the same time, as with the outbreak of war in the East of Ukraine in 2014 that created new vulnerable groups, including IDPs, veterans and their family members, the crisis has reactivated a spirit of self-organisation and self-reliance. Networks of volunteers and civil society organisations that were active in 2014-2015 have remobilised to provide emergency services to vulnerable groups, and work at the grass-roots level to prevent existing tensions getting worse, and the marginalisation of new vulnerable groups.

There are numerous examples of passionate and creative responses from volunteers and activists groups of varying scales at local, regional and national levels. One NGO mobilised local businesses to provide medical workers with free transportation to work during the lockdown. In Odesa oblast in southern Ukraine, the NGO Committee of Voters of Ukraine, brought together different public authorities and civil society representatives to discuss urgent community issues. This platform provides a safe space for people to discuss their needs and concerns and to hear the perspective of representatives of the state authorities.  As part of their activities, they initiated a contest of children drawings to support medical workers, explaining how much pressure medical workers face, thus increasing empathy towards them.

The lockdown, however, became a significant challenge for NGOs, who needed to rapidly introduce new management systems and team coordination methods, maintain contacts and communicate with their target audiences while delivering quality services. For some, this was quite a stressful time to master digital technologies under conditions with poor internet connections, while target audiences lacked access to mobile technology or adequate skills to use it. Joint context analysis sessions that Alert facilitated not only provided an opportunity for partner NGOs to share and discuss the different dynamics in their communities and solutions to challenges caused by the pandemic, but also demonstrated how technology could help make discussions more engaging using interactive tools like online break-out groups and interactive chats.

In addition, some CSOs that we have worked with have faced the problem of their previous or current activities not suitable for the crisis conditions and requiring changes at the strategic level. NGOs working with women were required to shift the focus from women’s empowerment, to providing consultations and raising awareness of women-victims of gender-based violence (GBV) due to increased domestic violence in quarantine. Others shifted focus from initiatives increasing the inclusion of different groups in community life to providing emergency response by mobilising crucial protection resources.  At the same time, experts found that COVID-19 and the quarantine opened a window of opportunity for increasing NGOs’ impact and capacity at the local level in terms of attracting expertise and implementing innovative solutions that were previously blocked by certain inertia of government bodies.

The pandemic forced CSOs to be creative and innovative and develop or adapt a wide range of tools for working in quarantine. For its part, Alert has adapted tools on context analysis, networking, and advocacy, to be provided online. We have also developed a social cohesion toolkit that we use to help CSOs understand and shape their role in contributing to social cohesion and building community resilience to crisis. Through ongoing mentoring to our partner CSOs across Ukraine we are helping them adapt existing programmes so that they can support vulnerable groups in a time of crisis and build community cohesion whilst doing so.

Most of these new approaches and roles of civil society organisations remain ad-hoc and unrecorded. Alert has been working to document the experiences of CSOs so that successes can be replicated, and failures can be learnt from.

Through this we hope to demonstrate how a vibrant civil society is crucial in times of crisis, not only to respond to immediate needs, but also to maintain social cohesion and peace at a time when it is under stress.

International Alert, in partnership with Thomson Media, are implementing the ‘Reweaving the Ukrainian social fabric: Supporting community-led peacebuilding and advocacy’ project, funded by the EU.

Громадянське суспільство в Україні мобілізується, щоб дати відсіч COVID-19 і знизити соціальну напруженість

У кризові часи активне громадянське суспільство відіграє вирішальну роль – як для надання допомоги в надзвичайних ситуаціях, так і для паралельного зміцнення соціальних зв’язків, пише представниця International Alert в Україні Інна Топал.

Карантин, який запровадили в Україні в середині березня 2020 року з метою боротьби з поширенням COVID-19, виявився випробуванням на міцність для української влади на центральному і місцевому рівнях.

У переважній більшості випадків режим карантину продемонстрував нездатність держави швидко реагувати задля забезпечення базових потреб населення, що стосуються доступу до системи охорони здоров’я та освіти, адміністративних послуг, а також реалізувати антикризові заходи, що спрямовані на захист інтересів роботодавців і найманих працівників. Відсутність достатнього обсягу об’єктивної інформації про пандемію не лише поглибила напруженість – зокрема між етнічними групами або між внутрішньо переміщеними особами (ВПО) і громадами, які їх приймають – але й створила нові виклики.

Партнери International Alert у різних регіонах країни відзначають ростання напруженості між громадянами та місцевими органами влади через нездатність держави забезпечити населенню доступ до базових послуг і захищати найбільш вразливі його верстви. Найбільше проблеми загострились у сільськогосподарському секторі, оскільки карантинні обмеження погіршили економічне становище неофіційно зайнятих малозабезпечених працівників. Для дрібних виробників закриття ринків означало неспроможність продати товари, які швидко псуються. Є повідомлення про жорстку критику на адресу працівників сфери охорони здоров’я та системи освіти, які не змогли забезпечити вчасне реагування на вимоги пандемії і карантину, а також про негативне сприйняття і навіть насильство щодо трудових мігрантів, які повертаються з-за кордону, адже їх сприймають як людей, які “занесли вірус до країни”. Багато з цих мігрантів – це чоловіки, які змушені з годувальників сімей перетворитись на утриманців.

Але, як і на початку війни на сході України у 2014 році, яка призвела до виникнення нових вразливих груп населення на кшталт вимушених переселенців, ветеранів бойових дій та членів їхніх родин, нинішня криза відродила в суспільстві дух самоорганізації і спирання на власні сили. Ті мережі волонтерських і громадських організацій, які активно працювали у 2014-2015 роках, знову мобілізувалися для надання екстреної допомоги вразливим верствам населення, роботи на рівні громад, що спрямована на зниження соціальної напруженості, а також на недопущення маргіналізації нових вразливих груп населення.

Існує чимало прикладів самовідданого і творчого підходу до роботи з боку добровольців та активістів на місцевому, регіональному та національному рівнях. Так, одна з неурядових організацій організувала роботу місцевих підприємств з метою забезпечення медичних працівників безкоштовним транспортом на період карантину. В Одеській області на півдні України неурядова організація під назвою “Комітет виборців України” зробила можливим проведення спільних засідань органів державної влади та представників громадянського суспільства для обговорення актуальних питань, що постають у громаді. Цей майданчик створює для учасників безпечне середовище для обговорення поточних потреб і проблем, а також для ознайомлення з баченням представників центральної влади. В рамках одного з проектів було організовано конкурс дитячих малюнків на підтримку медичних працівників. Основна увага була на тому, який тягар вони несуть на собі, тож конкурс посилював емпатію до лікарів.

Водночас, карантинні заходи стали для неурядових організацій серйозним викликом, адже їм довелося швидко впроваджувати нові системи управління і методи координації роботи колективів, докладати зусиль, аби не втратити наявні контакти, спілкуватися з цільовою аудиторією, надаючи при цьому незмінно якісні послуги. Для деяких із них застосування цифрових технологій в умовах нестабільного підключення до інтернету стало ще однією проблемою, а частина їхньої цільової аудиторії при цьому не мала доступу до мобільного зв’язку або достатніх навичок його використання. Організовані за сприяння International Alert засідання з аналізу ситуації не лише надали неурядовим організаціям-партнерам можливість обговорити викликані пандемією проблеми та шляхи їхнього вирішення, але й продемонстрували, як технології можуть допомагати залучати більше учасників до дискусії завдяки інтерактивним інструментам на кшталт засідань окремих груп онлайн та інтерактивних чатів.

Деякі неурядові організації, з якими працювала International Alert, постали перед проблемою того, що їхня попередня чи поточна робота не відповідала умовам кризи і вимагала змін на стратегічному рівні. Так, організації, які працюють з жінками, змушені були змістити акцент з боротьби за ширші можливості для жінок на надання консультацій та підвищення рівня поінформованості для жінок, які стали жертвами гендерного насильства через загальне зростання домашнього насильства в умовах карантину. Інші організації переключились з проектів, що спрямовані на більш широке залучення різних груп у життя громад, на надання екстреної допомоги шляхом мобілізації критично важливих ресурсів. Однак, на думку експертів, карантин створив можливості для підвищення впливу і потенціалу неурядових організацій на місцевому рівні з точки зору залучення досвіду і запровадження інноваційних рішень, які раніше не були доступні через певну інертність органів влади.

Пандемія підштовхнула неурядові організації до застосування творчого підходу до розробки або підлаштовування інструментів для роботи в умовах карантину. Зі свого боку International Alert змінила підхід до застосування інструментів для здійснення аналізу ситуації, формування зв’язків між людьми і популяризації проектів – усе це доступне онлайн. Ми також розробили набір інструментів для посилення зв’язків у суспільстві, який використовуємо для того, щоб неурядові організації краще розуміли і формували свою роль у забезпеченні підвищення стійкості громад у кризових умовах. Через постійне консультування партнерських громадських організацій по всій Україні ми допомагаємо їм адаптувати наявні програми з метою надання максимальної підтримки вразливим верствам населення у кризові періоди, одночасно зміцнюючи соціальні контакти.

Переважна більшість нових підходів до роботи і функцій громадських організацій досі не впроваджені на постійній основі і не оформлені документально. Ми працюємо над тим, щоб систематизувати набутий громадськими організаціями досвід, забезпечивши можливість для інших організацій скористатись цим досвідом, а також уникнути вже зроблених помилок.

У такий спосіб ми сподіваємось показати, наскільки активне громадянське суспільство є важливим під час кризи, – не лише для того, щоб задовольняти нагальні потреби населення, але й для того, щоб посилювати зв’язки і згуртованість у громадах у складних умовах.

International Alert спільно із Thomson Media реалізує проект «Підтримка соціальної згуртованості в Україні: ініціативи громади з розбудови миру та адвокасі», що фінансується Європейським Союзом


International Alert is grateful for the kind support of our donors.
EU logo and the words "This project is funded by the European Union"